За мотивами Дня всіх закоханих…

Історії кохання наших батьків...

Доки соцмережі рясніють фотографіями святкування Дня всіх закоханих, ми пропонуємо тобі свою компанію. Цей матеріал – збірка невеликих розповідей від наших читачів про знайомства їхніх батьків. 

Ми дуже хочемо, щоб кожен, хто прочитає його, став хоч на крапельку щасливішим, бо ми віримо, що справжнє кохання існує і воно поруч з нами. 

1.

Мої бабуся з дідусем познайомились в шістдесятих, вона працювала в кафе біля вокзалу, а він часто їздив потягами через роботу, тому дуже часто бував в Костянтинівці проїздом. 

Одного разу він зайшов в кафе, побачив бабусю і закохався. Так і залишився тут, хоча жив у Челябінську. 

2.

Мої батьки були однокласниками з 9 по 11 клас, мого тата дуже любили оточуючі – він був вправним учнем, хорошим другом та взагалі товариською людиною. А моя мама зустрічалась зі звичайним, «середньо-статистичним» хлопцем, який дуже любив похизуватися батьківськими грішми. В стосунках вони вже тоді були майже 4 роки. Аж от, на випускному вечорі сталось так, що мої батьки провели усі ніч разом, вони гуляли містом аж до самого ранку, але після цього мій батько повернув її «в руки» до того хлопця.
Після випускного мій тато пішов до армії й з мамою вони не спілкувались аж до його повернення. Як повернувся, він вирішив обійти усіх однокласників, дізнатися як в кого склалось життя. Звісно, він пішов і до мами. Вони зібрались компанією друзів і папа, дивлячись на маму сказав своєму другу, що вони точно будуть разом. Його відмовляли від цієї думки, спираючись на те, що в мами вже був хлопець. Через пару місяців з моєю мамою вирішують одружитися.

До речі, коли мій батько розказував цю історію, в нього аж очі палали від закоханості та ніжності, а ще мама була першою та єдиною дівчиною в тата, він казав, що не хотів розкидатися почуттями і ніби беріг себе для мами.  

3.

Мої батьки познайомились на весіллі, де батько був дружбою нареченого, а мама – дружкою. Перше, що він сказав їй після знайомства: «Будемо співпрацювати!» і пожав їй руку. Ось так вони співпрацюють вже 22 роки та виховують трьох дітей. 

До речі, обидва казали, що не хотіли їхати на це весілля, але, здається, що це була доля.

4.

Моя мама була в гостях у свого друга, куди прийшов мій тато (який, як виявилось був родичем цього друга). Мама каже, що вона приготувала йому вареники, а тато згадує, що борщ. Неважливо, яка то була страва, найважливіше те, що саме через неї тато і закохався в маму.

Ось так кулінарія звела моїх батьків на 20 років разом і подарувала їм трьох прекрасних дітей.

5.

Моя мама тоді вперше прийшла на роботу в ЦДЮТ, вона була розгублена і не знала, де знайти директора. Мій тато був першою людиною, яку вона зустріла. Потім вони почали працювати разом, аж одного разу в мами вдома зламався електричний щиток. Вона гадки не мала, хто би міг їй допомогти.

Це зробив батько буквально за дві хвилини. З тих пір вони разом.

Залишити коментар

Місія журналу ПРОСТІР як платформи – актуалізувати історію для молодих містян, допомогти знайти себе в безкінечних історіях про «було», зрозуміти де ми «є» і куди нам потрібно рухатись (що «буде»). Наш журнал є відправною точкою для розвитку культурного життя Костянтинівки і будує довіру між поколіннями, інституціями, світами.
Підпишись на Простір
Хочете читати нові статті першими? Підписуйся на розслику!