В цьому матеріалі ми спілкуємося з Сірануш Арутюнян-Бозоян, громадською діячкою, керівницею ГО “Світлячки Благо”, редакторкою та ініціаторкою міського конкурсу “Топ-10 найпопулярніших костянтинівців”, результати якого вже будуть оголошені 30 квітня.
Дуже давно нам хотілось створити проект, в рамках якого люди, які робили навіть мінімальний внесок в розвиток міста, стали більш відомими і це б мотивувало тих, хто хотів би, але зупинявся перед тим, щоб почати робити щось корисне.
Насправді, багато кого спиняють сумніви перед тим, як почати щось робити, людей щось лякає, щось не дає зробити перші кроки до реалізації добрих справ.
Є дуже багато людей, які роблять все “від душі” та їх не хвилює, чи напишуть десь щось про них. А є люди, які на розпутті, нам хочеться перетягнути їх на сторону активних містян.
Щодо вже активних костянтинівців, нам дуже хочеться, щоб люди знали в обличчя тих, хто робить добрі справи для Костянтинівки. Коли «Світлячки» починали свою діяльність, в нас було багато складнощів. Наприклад, нам було важко брати в оренду якесь приміщення, бо про нас ніхто не знав, не знали, чим ми займаємось. Згодом, про нас почали знати більше, тому багато складнощів відсіялось. Зараз «Світлячки» можуть взяти будь-яке приміщення, бо нам довіряють і про нас знають.
Саме тому я дуже хотіла, щоб цей проект допоміг тим, хто вже робить корисні справи, підвіщити впізнаваність серед містян, аби їм допомагали. Я навіть особисто знаю людей, які вже почали щось робити, але їх зустрічає така невдячність, що їх запал та бажання зникають. Хочеться показувати приклад людей, на яких можна рівнятися.
Ми вдячні Ігорю Мельникову, піарнику, який нещодавно приїздив, бо саме він наштовхнув нас на початок цього проекту. Ігор розповів про топ-50 популярних маріупольців. Тоді я зрозуміла, що це саме те, чого нам так не вистачало.
Відбір ми почали з оголошення у всіх місцевих ЗМІ, як друкованих, так і онлайн. З 3 по 10 квітня відбувався відбір, 11 ми оголосили весь список учасників. Кандидатів мали подавати хтось ззовні, самих себе подавати було не можна. До нас подавались навіть ті, чиї прізвища я чула вперше, це показує, що дійсно є люди, які відомі тільки у вузьких колах, тому про них треба говорити та оголошувати їхні добрі справи.
Було багато людей, які дійсно робили вагомі внески, не очікуючи уваги зі сторони ЗМІ, не привертаючи до себе зайвої уваги, просто для душі.
Відбір буде відбуватися голосуванням на 50 відсотків, а інші 50 – за згадками у місцевих та регіональних ЗМІ за останні 5 років. Це теж є важливим пунктом, який покаже, що людина дійсно робила щось заради користі протягом декількох років, а не активізувалась перед важливими подіями.
Ми проводили аналіз кожного кандидата, людину, яка його подавала, розпитували, що саме він чи вона зробили для міста, чому вони гідні бути в цій 10-ці.
Нам було важливо, щоб людина не була замішана в якихось скандалах, особливо в політичних. Тому ми опиралися не стільки на впізнаваність вже поданих людей, бо впізнавати можна і в негативному руслі. Ми хотіли показати тих, хто не зараз «запалився» любов’ю до міста, а впродовж деяких років вкладає свої сили в розвиток.
Розкажу невелику історію: нещодавно я йшла ввечері додому, було так темно, похмуро, що аж хандрити захотілось. А назустріч мені – хлопець у яскраво-жовтій куртці та яскравих кросівках. Він нічого не зробив, ніяк не вплинув на погоду, але настрій піднявся. Він виглядав ніби сонячний промінь серед темної погоди. Тоді я зрозуміла, що цей хлопець – уособлення нас, активістів, які, попри пітьму, несуть світло.
